Історія Марчихинобудської школи в дореволюційний час

В селі Мар_буда в 30-40 роках ХІХ ст.. існувала приватна школа, в якій навчалось 8-10 дітей сільських багачів та купців. Таких шкіл було дві: одна знаходилась на вул..Тухалівці в будинку дяка Василя Петровича Покровського, він же і навчав дітей. Друга розміщалась в маленькому будинку біля Миколаївської церкви. В 70-х роках ХІХ ст.. ставилось питання відкрити міністерську школу. У звіті Глухівського відділу училищ вказувалось, що в 1875 – 76 н.р. в повіті є 30 сільських шкіл, але в 3-х з них в Хохлівській, Марчихино-Будській, Усківській за відсутності учителя і приміщення занять не було. У звіті управи Глухівського повіту за 1876-77 н.р. говорилося, що в Мар-Буді занять не було через відсутність приміщення.

В 1878 р. в Мар-Буді відкриття 2-х класної міністерської школи не відбулося через пожежу.

В 1881 р. було ухвалено відкриття Мар-Будське 2-х класне міністерське училище.

Постановлено: маючи на увазі, що міністерське училище в Мар-Буді відкрито тільки з 1 листопада 1883 року, признати, що вона не підлягає субсідірованню за вересень і жовтень місяць казначействі.

В 1883 р. в Мар-Буді був попечитель училищ А.Б.Ртуть, іноземець, навчалось хлопчиків – 54, дівчат – 6. Мар-Будська школа одержує від земства 190 крб, з них 100 крб. учителю, 50 крб – законовчителю і 40 крб. на опалення. В школі було 517 екземплярів книг і підручників на суму 35 крб. постановлено бібліотеку залишити Мар-Будському міністерському училищі.

На протязі 1881-83 років була побудована міністерська церковно-приходська школа, дерев’яний будинок на 2 класні кімнати, пізніше було добудовано ще 2-і класні кімнати. Цей будинок є і зараз.

За переписом населення 1897 р. в Мар-Буді було лише письменних 23%.

Більше 30 років в селі Мар-Буда працював учителем церковно-приходської школи Миколаївського приходу Груша Максим Федорович, це був вимогливий учитель, якого з вдячністю згадують жителі села.

На початку ХХ ст., 1913-1915 рр. земство побудувало друге приміщення школи на вул..Тростянці. це була чотирирічна школа, кожен клас вів окремий учитель. В 1916 році в школах навчалось до 250 учнів, а в 1917 році булоо 2-а паралельних класи і працювало 8-9 учителів.

Серед них в Земській школі працювали: Антоніна Федорівна, Павло Йосипович, Марія Федорівна Єзерська, Павло Гаврилович Севаст’янов, Отець- Федір Єзерський, Анастасія Кузьмівна Калюжна, Катерина Андріївна Сорокіна, віра Андріївна Сорокіна.

В Міністерській: максим Федорович Груша (завідуючий), Володимир Федорович Єзерський, Марія Євгенівна Соніна, галина Титусівна Корсунова, Марія Василівна Ребенко, Варвара Акимівна клічановська, Степан Іванович Бибич.

В селі Руденка в 1916-1917 рр. була трьокласна комплектна школа, вчила пелагея Устимівна Ядрьонкіна та Іван Тимофійович Клічановський.

В програмі Комуністичної партії прийнятий в 1919 році, в розділі по народній освіті записано:

В галузі народної освіти РКП(б) ставить своїм завданням довести до кінця розпочату Жовтневою революцією справу перетворення школи із знаряддя класового панування буржуазії в знаряддя цілковитого знищення поділу суспільства на класи в знаряддя комуністичного перетворення суспільства. Вчителі Мар-Будських шкіл радо вітали соціалістичну революцію і всі перейшли працювати в радянську школу.

Завідуючим Мар-Будської початкової школи був і після революції Груша Максим Федорович, але в 1920 році він втратив зір і переїхав до сина, який працював директором гімназії. Завідуючим був призначений павло Гаврилович Севаст’янов.

В 1918 році були видані нові програми, а з 1921 року в школах навчання почало проводитись українською мовою, яка раніше вважалась «мужицькою». Всі вчителі були охоплені курсами по вивченню української мови.

Школа в період колективізації та індустріалізації країни

Розпочалася відбудова народного господарства. Уряд УРСР видав закон про обов’язкове навчання дітей 8-11 років. Число учнів в школі зросло майже вдвічі.

Партія та уряд, здійснюючи ленінський план будівництва соціалізму, велику увагу приділяли культурній революції. В селі побудовано сільський клуб (1922 р), при ньому було створено гурток самодіяльності, вчителі були їх активними учасниками, виступали з лекціями, бесідами. В селі почав працювати лікнеп для дорослих.

В 1923-24 н.р. початкова школа на вул..Тростянці була реорганізована в семирічну школу, а в 1926-27 н.р. відбувся перший випуск з семирічною неповною середньою освітою. Випускникам були відкриті двері в середні спеціальні заклади – Глухівське педучилище, сільськогосподарський технікум. В числі перших випускників семирічки були Ковбаса Євдокія Митрофанівна, доцент Харківського стоматолічного інституту, Ющенко Іван Романович, ректор Дніпропетровського інституту залізничного транспорту, Ющенко Євдокія Романівна, Чибар Анастасія Пилипіівна, вчителька середньої школи.

В селі Мар-Буда в 1926 році була створена піонерська організація. Про це розповідають вчителі середньої школи Калюжний С.О., Максимова С.З., Мороко Р.Х., Чернуха Г.Л., які тоді вчились в 4 класі і були першими піонерами. Болмат анастасія Яківна, Гончарова Олександра Сергіївна навчались в 5 класі. Першою піонервожатою була Ющенко Євдокія романівна, лікар в місті Києві. Піонерська організація булаЮщенко Євдокія Романівна. Створена за ініціативою комсомольської організації села, першим секретарем якої був троценко Андрій Олександрович.

Першими вступили в комсомол Ковальов Семен Федотович, Ковальов Степан Васильович, Ковбаса Іван Митрофанович, Троценко Андрій Олександрович, Троценко Прасковія Олександрівна, Бучадська Марія, Пушко Степан Захарович.

Коли в 1930 р. селі почалась суцільна колективізація, першими до колгоспу вступили вчителі, в літній час вони допомагали колгоспу.

Вчителька Архипченко Антоніна Миколаївна була відповідальною за дитячий садок, ініціатором його організації.

Зимою 1930 р. піонери допомагали колгоспу в підготовці до весняної сівби, збирали мішки, сортували насіння, писали гасла з закликами про успішне проведення першої більшовицької весни.

Учні 6-7 класів приймали активну участь у ліквідації неписьменності. До 1 липня 1930 року в селі неписьменність була ліквідована. Велике значення для зміцнення роботи школи мала Постанова ЦКВКП(б) від 5 вересня 1931 року «Про початкову і середню школу» та Постанова ЦК ВКП (б) «про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» від 25 серпня 1932 р. школа відмовилась від бригадно – лабораторного методу.

В 1937 році Мар-Будська школа колгоспної молоді була реорганізована в десятирічну школу. Перший випуск 10 класу було зроблено в 1940 році.

Комсомольська організація була створена в школі в 1937 -38 н.р., після її організації з побудовою соціалізму змінилось обличчя села. Більшість молоді закінчували 7-10 класів, в клубі почали демонструвати звукові кінофільми, відбувались вечори художньої самодіяльності. . більша частина села була радіофікована. При кожному колгоспі була хата – читальня. На село щодня приходили сотні екземплярів газет. При клубі був духовий оркестр, керував ним тов. Шашков. змінився облік людей. Не на вечорниці, а до клубу йшла молодь культурно відпочивати. Багато молоді одержало середню і вищу спеціальну освіту і працюють в різних кінцях країни. Та і в мар-Буді склались кадри інтелігенції: вчителі, агрономи, медпрацівники, інженери й техніки.

В 1935-36 рр. директором Мар-Будської семирічної школи був Сахновський Всеволод Васильович, який став жертвою в період культу особи сталіна, пізніше був реабілітований. Після нього директором школи був Чернілевський гнат Васильович. Це був молодий, але талановитий керівник школи, школа давала глибокі знання. Добре була налагоджена в школі спортивно-масова робота. В ті роки, коли над нашою країною нависла воєнна небезпека, учителі і учні старших класів склали норми на значок ПВХО, проводили серед населення роз’яснюючу роботу, допомагали оволодівати правилами захисту від повітряного нападу ворога.

В 30-х роках і до початку Великої вітчизняної війни в школі працювали Чернілевський Гнат Васильович, Чернілевська Олександра Гаврилівна, махновський Всеволод Васильович, Сахновська Олександра Іванівна, Гур’єв Іван Іванович, Лутова Зоя Іллівна, Чубун Іван прокопович, Босенко Іван Григорович, Босенко Олександра Гаврилівна, Овсяник Іван Іванович, Овсяник Палагея Василівна, Тюреєва Варвара Панасівна, Турчин Михайло Трохимович, Латишко Михайло Якович, Латишко Олеся Дмитрівна, Поляшко Варвара Федорівна, Олійник Іван Олександрович, Рубан Софія Захарівна, Срібринець Віталій Якович, Срібрінець Ангеліна Дмитрівна, Погоріло Микола Самсонович, калюжний Сергій Олександрович, мороко Раїса Харитонівна, Архипченко Антоніна Миколаївна, ткаченко Микола Олександрович, Гребенюк Антоніна Семенівна, Булана Ніна Наумівна, Леонов Микола Васильович, Леонова Валентина Іванівна, Кеня…

В 1938 році завуча Срібренця Віталія Яковича нагороджено медаллю «За трудову доблесть». Настала весна 1941 року. В школі йшли екзамени, всі чекали канікул, а випускники веселого випускного вечора. 22 червня 1941 року радіо передало сумну звістку. Пішли на фронт учителі та учні. Директор школи т.Чернілевський теж пішов на фронт. Він пройшов дорогами війни від Волгограда до Берліна. Після закінчення війни працював директором Прилуцького педучилища, тепер на пенсії. Загинули на фронтах завідуючий навчальною частиною Срібринець В.Я., учитель математики Сковородько, Босенко.

В ряди народних месників пішли Олійник І.О., калюжний С.О. Першого жовтня 1941 р. німецькі фашисти окупували наше село. Припинились заняття в школі. Вчителі лишилися без засобів для прожиття, лише в грудні 1941 р. окупанти дозволили відкрити 1-4 класи. Не було зошитів, підручників. З радянських підручників було викреслено все, що нагадувало про комуністичну партію, радянську владу, Червону Армію. Вчителі не могли миритись з таким становищем. Вчителька Лутова З.І. говорила дітям, що вороги будуть розбиті, а наша країна буде звільнена від ворогів. За це її викликали до комендатури і попередили про відповідальність перед окупаційною владою. Через два місяці окупанти школу закрили, а приміщення школи зайняли німці під склад. Все шкільне майно було знищено. В бібліотеці фашисти зробили пральню, книги спалювали. Приміщення школи на вулиці Тростянці було спалено під час війни. 2 вересня 1943 р наше село було звільнено від німецьких окупантів. З 15 вересня почали працювати школи: семирічна (директор Золотарьов М.Я.) і початкова (завідуюча Мороко Р.Х).

В 1949 році семирічна школа була організована в десятирічку, а в 1960 – 61 н.р. – семирічна у восьмирічну. Протягом 1962-63 н.р. було побудоване нове приміщення. Школа має відповідну матеріальну базу, працюють 43 вчителі, має слюсарну і столярну майстерню на 20 робочих місць, з відповідним обладнанням, навчально дослідну ділянку – площею 3 га, посаджено фруктовий сад, ягідник. В школі є 2 кіноапарата, радіовузол, кабінет технічних засобів, хімічний, фізичний і біологічний кабінети, а також класи – кабінети: української мови та літератури, російської мови та літератури, суспільствознавства, ленінський зал, картинна галерея.

Кожен учень є учасник походу «за ленінське ставлення до природи». Велику роботу проводить піонерська організація – активно збирають металевий брухт, макулатуру, розповсюджують художню і політичну літературу, приймають активну участь в озелененні села, добре поставлено самообслуговування.

В 1965-66 н.р. випускники школи одержали золоту медаль – Куліш О.Ф., срібні – Дудко Т.В., Дудко Н.В., Нещерет Г.І., Ковбаса З.П., Калюжний В.В., Калюжний Л.Я.

Зараз на території Мар-Будської сільської ради є 5 шкіл з кількістю учнів – 1095 чоловік. В Мар-Будській середній школі навчається 778 учнів, де працюють 43 вчителя. На території сільської ради є 7 бібліотек (3 – сільських, 3- шкільних і 1- при фабриці мішечних тканин). Книжковий фонд становить 17 268 примірників.

Учительський колектив згуртований, працездатний, часто виступає з концертами перед населенням.

Більше 25 років працюють в школі товариші: Чибар А.П., Калюжний С.О., Лутова З.І., Леонова В.І., Золотарьов М.Я., Максимов В.Г., Чернуха Г.Л., Булана Н.Н., дембицька В.Т., Портнова Л.І.

Більше 20 років на педагогічній ниві працюють: Коромисел Г.І., Олійник Г.С., Дудко В.О., Батьоха Н.Л., Кривоніс В.К., Холопцев М.М., Калюжна О.А., Калюжний В.О., Ковбаса Н.М., Куліш О.Д.

Більше 10 років працюють: Зеленський В.А., Зеленська В.Т., Спичка С.І., Спичка В.І., Наконечна О.К., Шульга І.Р., Шульга М.Г., Шинкаренко О.А., Могильна Л.М.

На педагогічній ниві рідної школи працюють бувші наші випускники: Бородай М.В., Шинкаренко О.А., Оводова Н.Д.

Піонервожатою працює випускниця 11 класу 1965-66 н.р. Оводова Н.Д., вона ж керує співочим гуртком учнів і вчительським хором..

Вчителі фізкультури Зеленський В.А., Жирнов В.Д. – добре обладнали куточок фізкультури, проводяться зустрічі з командами Свіси, Хінель.

Коментарi